Кейс учителя-словесника: Конспекти уроків української мови та літератури

Конспект уроку. Українська література, 6 клас

Тема. Емма Андієвська. «Говорюща риба». Принципи толерантного ставлення до інших, вірності мріям, прагнення гармонії зі світом.

Мета:

— ознайомитися зі змістом казки-притчі, усвідомити її повчальний характер;

— навчитися оцінювати вчинки і поведінку дійових осіб;

— розвивати вміння грамотно висловлювати думки, наводити переконливі аргументи;

— виховувати доброту, толерантне ставлення до ближнього, прагнути жити у гармонії зі світом.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу (аналіз художнього твору).

Обладнання: портрет письменниці, її твори, підручник, ілюстрації до казок, відеоматеріали.

Хід уроку:

І. Організаційний момент.

ІІ. Забезпечення емоційної готовності до уроку.

Інтерактивна вправа «Комплімент»

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

Гра «Літературний пінг-понг» (5 запитань)

(перевірка домашнього завдання)

Умови гри: двоє учнів ставлять один одному запитання, відповідають по черзі, передаючи естафету – м’ячик.

1. Коли і де народилася Емма Андієвська, яким було її дитинство? (Е.Андієвська народилася 19 березня 1931 р. у м. Сталіно (Донецьк). У дитинстві часто хворіла, мала феноменальну пам’ять, більшість складних предметів складала екстерном.)

2. 1937 р. її родина переїхала до Вишгорода, а згодом до Києва. Що найбільше здивувало дівчину на новому місці проживання?

(Здивувало те, що вона вперше побачила жінок у вишиваних сорочках і почула українську мову, якою вони спілкувалися.)

3. Де зараз мешкає письменниця і чим вона займається?

( З 1943 року Е.Андієвська мешкає в Західній Європі, в Німеччині, зокрема в м. Мюнхені. Вона є авторкою поезій, короткої прози, романів, казок. Емма Іванівна – унікальний художник, творчий доробок якої становить понад 9000 картин.

Незмінні герої її картин – це комахи-бегемоти, незвичайні істоти, які живуть у космосі, у вигаданій художницею країні.)

«Цитатна палітра з книг Е. Андієвської»

- Людина може реалізуватися, роблячи добро, навіть якщо за це отримуватиме довбнею по голові. Робити тільки добро, не очікуючи віддачі.

- Я вважаю, що кожна людина – це супергеній, тільки не кожна завдає собі труду розвинути це в собі.

- Я - Емма Андієвська, яка охоче дала б вирвати з грудей серце, аби Україна по-справжньому існувала. І все, що я творю, - для України, для її людей...

- Кожен є творцем власного життя. Вибір є і там, де немає жодного вибору. Кожна людина, коли хоче чогось усім своїм єством, вона цього обов'язково досягне. Справжня воля викристалізовує навколо себе події. Навіть мачина може змінити. Провидіння не любить ледачих...

- Найстрашніше не смерть, від неї й так ніхто не втече, - не вигнання, не каторга, а коли істота, створена на Божу подобу, зі страху за коротку секунду амебного животіння гасить у собі вічний вогник добра.

- Людина до самої смерті має право вибору, що здатне переінакшувати перебіг світових подій, хоча цим правом рідко хто користується...

(З книг Емми Андієвської)

ІV. Оголошення теми, мети уроку. Епіграф.

Без справжньої дружби життя – ніщо

Цицерон

Діти визначають мету та завдання упроку.

Для досягнення мети в процесі уроку ми повинні виконати такі завдання:

 розтлумачити алегоричність образу говорющої риби;

 визначити і осмислити проблеми, порушені у творі;

 охарактеризувати персонажів притчі;

 усвідомити поняття "дружби", "приязні", "взаєморозуміння";

 розкрити мораль притчі.

На сьогоднішньому уроці ми з вами будемо говорити про дружбу, взаєморозуміння і єдність. Тож зрозуміло, що саме сьогодні ми об'єдналися в малі групи з метою відчути ці якості у співпраці, допомагаючи один одному і підтримуючи один одного.

Слово вчителя

Діти! Сьогодні ми продовжуємо знайомитись із творчим доробком Е.Андієвської, зокрема із казкою-притчею «Говорюща риба». Цей твір входить до збірки казок, де крім зазначеної оповіді є ще 18 інших казкових творів. Казки були опубліковані разом у 2000 р. видавництвом «Зерна» і частина казок була видана видавництвом «Піраміда». Частина казок також опублікована у книжці «Джалапіта», виданій у 2006 р. львівським видавництвом «Піраміда».

Перед самими казками, між ними та після них відбувається розмова між шакалом та консервною бляшанкою. Ці двоє, зустрівшись ввечері, домовляються розповідати один одному казки. Вони почали розмовляти про те, що люди їх не розуміють, забувають, «що речі, які перебувають в людському оточенні, олюднюються», теж мають душу. При цьому шакал розповідає казки із сумним закінченням, а бляшанка – казки із щасливим кінцем. Кожну розказану казку обоє коментують та інтерпретують її мораль по своєму.

Як і в багатьох інших творах Андієвської, в казках відбувається олюднення речей. Шакал та бляшанка обговорюють власне уподібнення до людей.

Пропоную вам переглянути буктрейлер( короткий відеоролик за мотивами казки і його автора.) – випереджувальне завдання.

Перед самими казками, між ними та пісня них відбувається розмова між ось цими двома героями шакалом та бляшанкою. Ось вони (представляю героїв). Оці двоє й розповідають один одному казки.Шакал розповідає казки із сумним закінченням, бляшанка – із щасливим.

А мотивувати Вас до активної спільної діяльності хочу уривком з байки Олега Жерделя "Біла ворона".

V. Мотивація навчальної діяльності учнів (активізувати навчальну діяльність учнів, сприяти формуванню початкового бажання освоїти навчальний матеріал, викликати інтерес до процесу навчання) .

Учитель читає уривок із байки сучасного поета Олега Жерделя "Біла ворона"

Біла ворона по небу летіла.

Летіла, втомилась, на дерево сіла.

А там вже сиділа ворон чорна зграя,

Тож біла ворона була їм чужая.

Чорні ворони з такими ж ротами

Каркати стали: «Це хто ж поміж нами?»

Цибали, кружляли, її роздивлялись,

Судили її і над нею сміялись.

– «Яка ж ти потворна! Яка ж ти гидка! –

Все каркали чорні. – Живе як така?!

Тобі в цьому світі нема що робити,

Хіба – бути нами і колір змінити,

І жити, як ми, – за законами зграї».

Та біла ворона мовчить, не зважає.

Обурила чорних незламність білявки,

В адресу її йшли погрози і лайки.

Питання до учнів:

 Скажіть, будь-ласка, чи можна вважати білу ворону із байки О. Жерделя алегоричним образом? Якщо ТАК, розтлумачте, будь ласка алегорію.

(В момент, коли учні висловлюють свої думки, один отримує індивідуальне завдання: використовуючи смартфон, знайти в мережі Інтернет словникову статтю про значення фразеологізму "Біла ворона").

Відповідь учня:

Фразеологізм "Біла ворона" означає: Біла ворона — про людину, яка різко виділяється серед інших своєю поведінкою чи своїм зовнішнім виглядом. (джерело: http://svitslova.com/idioms-dictionary/2080-bila-vorona.html)

 Чому людське суспільство вороже ставиться до людей, які не такі, як всі? (не розуміє, боїться те, що не розуміє, заздрить…)

Проблемне питання

Учитель: Подумайте, кого в притчі "Говорюща риба" можна назвати "білою вороною"? Розкрийте алегоричність образу говорющої риби.

Відповіді учнів:…

ІV. Опрацювання навчального матеріалу

А тепер давайте визначимо тему, ідею та основну думку казки-притчі.

Тема: розповідь про життя риби, яка була не такою, як усі.

Ідея: трагедія індивідуальності, роль дружби у житті людей.

Основна думка: кожна людина – це особистість і до неї потрібно ставитися толерантно (з розумінням і терпінням).

Жанрові особливості твору

Жанрова специфіка твору

Кола Вена

Картинки по запросу "кола вена"

Літературний словник.

Казка – фольклорний розповідний твір про вигадані, а часом і фантастичні події.

Притча – невелике оповідання, яке містить повчання в алегоричній формі. В притчі події підпорядковані повчальній частині. Притча схожа на байку. Однак смисл притчі більш значимий: вона ілюструє важливу ідею, торкаючись проблем моралі, загальнолюдських законів. Притча часто служить для прямої настанови читачу щодо поведінки, вчинків.

Алегорія – це іносказання, образ, у якому зображення має переносне значення.

Робота в групах

І група. Риби у природі.

• Риби живуть у воді, не розмовляють.

• Живляться тим, що дає водна стихія.

• Збираються у табуни.

• Між ними немає підтримки, дружби.

• Керуються виключно інстинктами.

ІІ група. Риба у казці.

• Народилася балакучою.

• Мала добре серце.

• Заважала рибам зосередитися.

• Порушила риб’ячу гідність.

• Думає, як риба.

• Прагне до спілкування.

ІІІ група. Спільне між рибами і людьми.

• Не сприймають інших за поглядами й діями.

• Несправедливо засуджують.

Відмінне:

• Люди живуть родинами.

• Потребують спілкування, дружби, найголовніше – порозуміння.

• Уміють заздрити, ненавидіти успішніших.

(звіт про роботу групи прикріплюємо до малюнка «Риба»)

Мозковий штурм

У ч и т е л ь. Ми з вами щойно обговорили одну з найважливіших проблем, порушених у творі, назвіть мені її, будь ласка. – проблема індивідуальності

Проте Емма Андієвська у своїй притчі порушує низку важливих проблем.

Яких ?

 Сила слова

 взаєморозуміння в сім'ї

 дружби і приятелювання

 проблема вигнання члена суспільства

Робота в групах (мета:осмислити проблеми, порушені у творі ).

Кожна група спробує прокоментувати ці проблеми, посилаючись на конкретні приклади з тексту.

Презентація групової діяльності

Додаткові питання:

 Скажіть, будь ласка, а що таке "дружба"?

С л о в н и ч о к.

Дружба – близькі стосунки, засновані на взаємній довірі, прихильності, спільності інтересів.

Гра «Сачок». Із запропонованих слів «виловіть» ті, що відповідають вашим уявленням щодо того, яким повинен бути справжній друг.

Скромність, доброзичливість, наполегливість, товариськість, чуйність, заздрість, безкорисливість, егоїзм, байдужість, хвастощі, вірність, злість, надійність, щирість, готовність прийти на допомогу будь-якої миті.

 Які якості ви вибрали? Вибір аргументуйте.

 Чому «не виловили» карток зі словами злість, хвастощі, байдужість, заздрість, егоїзм?

Характеристика персонажів

Отже, ми обговорили з вами проблеми, з якими стикаються дійові особи твору. Давайте ще раз назвемо цих героїв: балакуща риба, батьки балакучої риби, рибалчина дружина, рибалка.

Я маю 4 набори карток з цитатами із твору, які характеризують дійових осіб. Завдання кожної групи серед усіх цитат вибрати лише ті, які стосуються одного героя:

 Образ говорющої риби

 Образ рибалки

 Інші образи: образ батьків балакучої риби рибалчиної дружини.

Робота в групах Характеристика образів твору. Заповніть складники схем до образів твору занотованими вдома цитатами з тексту.

Образ говорющої риби:

 народилася «серед табунів мовчазної риби»

 «крім балакучості й доброго серця, була ще дуже молодою»

 «яка розкіш вимовити слово»

 «я не вилов, ...я приятель вашого чоловіка»

 «допомагала рибалці вибирати добрі місця для ловитви»

 без голосу «вона стала такою, як і решта її братів й сестер»

Образ рибаки. Рибалка

 «відбився від гурту і лагодив човен, нарікаючи на долю»

 «я не говіркий»

 «ділився з рибою турботами»

 «ліпшого приятеля, ніж риба, в нього нема й ніколи не буде»

 «приятель, якого ще не носила земля»

 чоловік «ніколи не гуторив зі своєю дружиною так, як із рибою»

Образ батьків балакучої риби

 «шановані риб’ячою громадою»

 «сподівалися, що з віком... балакучість мине»

Образ рибалчиної дружини

 «з ранку до вечора не стуляла щелепів, так багато говорила сама»

 гримнула на дітей, щоб не галасували, бо їй «ніколи вгору глянути»

 вважає, що в неї «недолугий чоловік»

 «від власної балаканини не почула риб’ячих слів»

 дорікає чоловікові, що він «навіть вилову не здатен донести до хати»

Дискусія

Учитель: Хто з персонажів «казки» більш нещасний: неприйнята серед своїх «говорюща» риба, яка так трагічно загинула, чоловік, який утратив друга, чи жінка, яка не вміє бачити незвичайного? А може, звичайні риби,

Ким насправді була «балакуща» риба: невизнаним генієм із трагічною долею чи зрадником, який, за казковими законами, отримує по заслузі; дивом, якого не побачили інші, чи виродженням, якого слід позбуватися; унікальною, обдарованою особистістю чи тим, хто втрачає власну ідентичність? Якщо перше, то хто винен у тому, що світ не сприймає геніального та чудесного?

 Які якості ви вибрали? Вибір аргументуйте.

 Чому «не виловили» карток зі словами злість, хвастощі, байдужість, заздрість, егоїзм?

Фольклорна скарбничка. Згадайте й запишіть кілька прислів’їв про дружбу. М е т о д и ч н а р е м а р к а. Коли учням складно, можна запропонувати їм прочитати таку добірку:

Без вірного друга велика туга. Дружба – як дзеркало: розіб’єш, не складеш. Людина без друзів – як дерево без коріння. Що тобі не миле, другові не зич. Скарб – не друг, а друг – скарб. Не той друг, хто медом маже, а той, хто правду каже. Не карай Боже нічим, як другом лихим. Нових друзів май, старих не забувай. Річ краще нова, а дружба – стара. Поміркуйте, чи можна наведені нижче цитати назвати афоризмами. Прокоментуйте їх. З тим, що носиш у душі, не вільно ні з ким ділитися, окрім хібa нaйближчого приятеля. Не доцільно шукaти скaрбу тaм, де ти його не зaкопaв. Сум, як відомо, має довгі ноги.

«Подумаймо разом»

1.Як ви гадаєте, чи така пригода може відбутися насправді? («Займи позицію»)

2. Дочкою чи сином була «говорюча риба»? Чому ви так думаєте?

3. Чому батьки журилися через дар своєї дитини?

4. Які особливості «жіночої» поведінки втілено в казці?

5. Чи слушно вважати ці особливості чеснотою або вадою? Чому?

6. Чи зустрічали ви у житті людей, подібних до говорющої риби?

7. Яке ваше перше враження ві спілкування з такими людьми?

8.Чи у вас є часточка від говорющої риби?

V. Підсумок уроку.

Підводячи підсумок вивченого, діти, хочу вам запропонувати використати прийом «Фішбоун».

На екрані – визначення.

Суть прийому «Фішбоун» (риб'яча кісточка) полягає в постановці проблеми, яка вивчається на уроці, у визначенні її аспектів і знаходженні аргументів, фактів на підтвердження тієї або іншої точки зору на цю проблему.

Побудова:

Голова – питання теми (проблема).

Верхні кісточки – основні поняття теми (причини).

Нижні кісточки – суть понять (факти).

Хвіст – відповідь на питання (висновок).

Записи мають бути короткими, бути ключовими словами або фразами, що відображають суть.

Фішбоун до казки-притчі Е. Андієвської “Говорюща риба”.

«Мікрофон»

· Чи збулися ваші очікування від уроку?

· Як пояснити слова епіграфа?

· Що сподобалося найбільше?

«Займи позицію»

Каструля Рюкзак Смітник

VII. Домашнє завдання.

Спробувати скласти сторінку риби та рибалки у Фейсбуці (на вибір). Підготуватись до К. р.

Життєвий та творчий шлях Миколи Магери. Оповідання «Зелені паляниці».

Мета: ознайомити учнів із творами поета та письменника Хмельниччини

Миколи Магери;

розвивати навички виразного читання, навички ідейно-художнього

аналізу художнього твору;

виховувати любов до рідного краю, поетичного слова, до рідної мови,

бажання більше знати про творчість поетів та письменників

Хмельниччини.

Тип уроку: урок - екскурсія , урок літератури рідного краю.

Обладнання: збірки творів Миколи Магери, портрет.

Хід уроку

1. Організаційний момент.

2. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

Народе мій, моя ти Україно,

Пишаюсь тим, що в моїх жилах

Пульсує кров твоя прадавня...

М. Магера

Слово вчителя: Поділля… Чудовий куточок землі нашої. Це край, де ми живемо. Красивий він своєю природою, мужнім народом, чудовими традиціями. Але чарівна ця земля не лише природою, а й своєю історією. Це її славу творили Богдан Хмельницький, Северин Наливайко. Навіки в історію увійшли герої шепетівського і словутського підпілля в роки Великої Вітчизняної війни. Славу Поділля сьогодні творять люди, що не мислять життя свого без цієї землі. Любов наша до рідного краю безмежна, як безмежна гордість за вірних синів і дочок своєї землі. Славна історія народу, його героїчне минуле і сучасне відображене в творах письменників Хмельниччини та видатних українських письменників.

В свій час в наших краях побували і працювали над своїми творами Олесь Гончар, відомий шевченкознавець Петро Жур, Леся Українка, яка з такою любов’ю малює образи розкішної подільської природи, неодноразово побувала на Поділлі в м. Полонному ( у цьому місті у 90-х роках минулого століття мешкав рідний брат батька Лесі Українки Григорій Антонович Косач). Восени 1846 року на Поділлі побував Т.Г.Шевченко. Майже тиждень він прожив у м. Кам’янці-Подільському, проїздом був у м.Хмельницькому, Меджибожі, Лютичеві. Про своє перебування на древній українській землі Тарас Григорович згадує у прозових творах «Варнак» і «Прогулка с удовольствием и не без морали», які були написані 50-х роках минулого століття російською мовою на засланні.

Багаті літературні традиції Хмельниччини. Ціле сузір’я яскравих імен письменників, які оспівали в своїх творах наш край, його трудівників.

У 1980 році було створена Хмельницька обласна організація спілки письменників України, куди увійшли В.Баженов, П.Карась, Броніслав Грищук, М.Федунець, М.Сумишин, Г.Храпач, М.Мачківський, А.Ненцінський, А.Малевич, М.Магера, І.Іов, В.Горбатюк, П.Кравчук, П.Гірник, В.Басиров, Р.Болюх.

3. Вивчення нового навчального матеріалу.

1 сторінка – Життєвими стежками М. Магери

- Виступ учня - дослідника біографії М. Магери.

Як треба любити свій рідний край, свою Україну, щоб лише їй служити і словом, і ділом. Микола Никанорович Магера — педагог і письменник. Коли ми говоримо і пишемо про форми й методи роботи з дітьми, то в нього все це закладено в кожному слові, кожній фразі. Скільки поколінь вчилося за його книжками! Скільки майбутніх учителів слухали його цікаві лекції, бо то не просто лекція, а живе спілкування письменника зі студентами. Він ще й зараз одержує листи, привітання зі святами від своїх учнів. Микола Никанорович часто буває у своїх рідних Дунаївцях, що на Хмельниччині. Там виступає перед учнівською молоддю, жителями міста. Там він відвідує садибу, де стояла колись батьківська хата. Довго стоїть з непокритою головою, а в думках лине в ті далекі літа...

Світлий спогад дитинства

У селі Могилівці, що ввійшло тепер до складу м. Дунаївців, в сім'ї селян — Никанора й Марії — 1 вересня 1922 року народився другий хлопчик. Назвали його Миколкою. Потім після нього дав Бог ще семеро діток, і Миколка, будучи старшим, няньчив менших від себе, хоч сам був худеньким і маленьким на зріст. Як згадує сестра Валя, Миколка пішов до школи аж у вісім років, хоч уже вмів читати і писати, бо навчився від старшого брата Павла. Після закінчення Могилівської семирічки вступив до Бердичівського педтехнікуму, але невдовзі полишив навчання через матеріальну скруту в багатодітній родині. За порадою директора школи знову пішов у 7-й клас і закінчив середню школу, яка на той час стала вже Дунаєвицькою середньою №4. Випускний вечір відбувся 22 червня 1941 року, а наступного дня хлопець пішов на фронт. Воював під Ленінградом, на Карельському перешийку, під Тернополем, на Сандомирському плацдармі, у Польщі, Німеччині, Чехословаччині. Був тяжко поранений і контужений.

Тут, на фронті, під час перепочинків перед боями писав вірші і надсилав додому, а матуся Марія Миколаївна зберігала їх. Зібрав він ті поезії аж у 1990 році, видавши збірки «Я хочу жити» і «Привіт тобі, сонце!» (1995 p.).

Ці твори не були першою пробою пера, хлопець ще у школі написав кілька одноактівок на чотири дії і шість картин. Учні ставили їх на шкільних вечорах.

Микола Никанорович Магера ніколи не був членом партії. Його партія — то народ, рідна мова, культура. Мабуть, те, що був учасником бойових дій під час Другої світової війни, і врятувало письменника від Соловків...

Йому часто сниться війна, бойові побратими, а ще синичка, яка співала над ним, коли упав пораненим у фінських лісах. «Фінська синичка, не наша, українська, вона рятувала мене, українця, що завойовником прийшов у її, фінські, ліси. Прийшов, правда, не з власного бажання...» — так напише потім Микола Никанорович про цей фронтовий епізод зі свого життя в оповіданні «Моя улюблениця». Тоді Бог зберіг його, вернув майже з того світу.

...Поранений воїн накрив голову каскою і повз по-пластунськи туди, де клекотів бій. За пазухою були гранати. Переживав, щоб не скінчились патрони. Вже піднявся на ноги, випростався, а тут з-за кущів високий рудий німець, в руках якого був карабін. Німець ударив Миколу по касці. Каска й врятувала його, бо лишився ледве живий. Були б загорнули його в яму разом з трупами, але один з танкістів помітив, що хлопець живий. Через багато років М. Магера напише про це в новелі «Жаринка».

Найрідніша людина

Матуся Марія Миколаївна молилася за свого сина, просила Всевишнього помилувати її дитину, її кровиночку, відвернути від нього кулі, зберегти життя.

У Миколи Никаноровича в кімнаті на стіні портрет матері. Він і сьогодні звіряє з нею свої думки. А ще він згадує рідну хату, навколо якої ранньої весни цвіли квіти, які в народі називають царською короною. Старої хати давно вже немає, на тому обійсті брат вибудував нову, а царська корона (її десь кущів з триста) розцвітає ранньою весною і милує око своєю самобутньою красою. І коли квіти гордо похитують своєю короною, то здається, що видзвонюють вони мелодію материнської пісні, яку співала Марія Миколаївна над колискою своїх дітей.

Після закінчення війни М. Магера вирішив поступати до Київського університету ім. Тараса Шевченка. Батьки благословили його вибір.

І ось він — студент філологічного факультету. Пропахлі пороховим димом, подзвонюючи нагородами, прийшли навчатись сюди фронтовики. Скільки талантів тоді мала Україна! Після закінчення університету Миколі Никаноровичу сам президент АН України пропонував залишитись у них науковим співробітником. До цього студент у позалекційний час тут підпрацьовував. Але, коли вручили дипломи, М. Магера попросив, щоб його призначили на роботу в Кам'янець-Подільську область. Працював учителем, потім директором школи, інспектором обласного відділу народної освіти, методистом в обласному інституті підвищення кваліфікації учителів. Упродовж 17 років викладав українську мову і літературу в Хмельницькому педучилищі. Збирав зі студентами народні пісні, перекази, легенди. Вчив любити, шанувати й берегти рідну мову, культуру.

Гай-гай, скільки ж то літ минуло, а здається, що було ніби вчора. Думки-спогади викликають солодкий щем у серці, коли Микола Никанорович приїздить у Дунаївці і приходить до рідної садиби. Недаремно першу свою книжку письменник присвятив своїй рідній матусі — Марії Миколаївні. Світлий образ неньки об'єднує такі твори, як «Мати», «Син кличе», «Журавлі летять», «Це наша вчителька», «Вареники», «Лист до матері». Перша збірка новел та оповідань «Мати» Миколи Магери вийшла у 1971 році, (видавництво «Каменяр», м. Львів). І яка ж була радість на душі, коли за твором «Мати» усі педучилища в Україні писали диктант.

Нові творчі здобутки митця

Письменник сказав нове слово про Тараса Шевченка. У 1989 році окремим виданням вийшла повість «Кам'янецькими стежками», з якої читач дізнається, як восени 1846 року прибув до Кам'янця-Подільського уже відомий поет і дипломований художник. Цікаво й захоплююче розповідається в повісті про перебування поета у вчителя Петра Чуйкевича, відвідини турецької фортеці, древнього храму й кармалюкової гори. М. Магера — майстер пейзажу. У повісті — це чудова подільська природа, її поля, товтри, ліси й переліски. Для героїв характерна соковита подільська говірка, яка підкреслює їхні вподобання й характери, ставлення до членів родини і до людей взагалі. У 1990 році у видавництві «Каменяр» вийшла книжка повістей, куди ввійшли твори «Пастушки» і «Друзі». Головні герої цих повістей діти. Письменник з любов'ю ставиться до дітей. Вони для нього, мов сонечка ясні. А якщо й вчинять щось не так, як годилося б, то письменник ненав'язливо порадить або підведе читача до думки, як має вчинити той чи той персонаж. Письменник вчить охороняти рідну природу. Про це він схвильовано розповідає у повісті «Батіжок», що вийшла у тому ж році, що й попередні.

Здобула визнання серед читачів шкільного віку й серед дорослих збірка «Зелені паляниці», до якої увійшли новели, оповідання, казки та повість «З давніх літ». Під час роботи над новою програмою з літератури зразу ж взяли для апробації в школах окремі новели і казку «Хоробрі з Найхоробріших». Апробація пройшла успішно. Було одержано багато позитивних відгуків, особливо про твори «Зелені паляниці», «Бевка», «Мати Божа», «Матусенько-о-о!» та інші. А ось що написав Миколі Никаноровичу Олесь Гончар після ознайомлення з книжкою «Зелені паляниці»: «Багато думок викликають Ваші розповіді про дітей Поділля, про їхні нелегкі долі. Такі людяні, такі природні ці життєві історії — вони, я певен, знайдуть дорогу до читача. Якби моя змога, то такі речі, як «Мати Божа» або «Добра дівчинка», або «Діда спродують» і «Зелені паляниці» давав би в шкільних читанках, щоб їх читала вся наша підростаюча Україна».

Чимало творів М. Магери присвячено боротьбі за утвердження української мови, проти запроданців і покручів, як, наприклад, казка «Хоробрі з Найхоробріших», яку читають та інсценізують по всій Україні. Письменник прославляє рідну мову й таврує зрадників і перевертнів, що продали мову і Батьківщину, проміняли її на чужинську. Продовження цієї теми бачимо у казці «Чубчик», де засуджуються колишні і теперішні русифікатори українського народу. «Маленька хрестоматія», «Читанка», упорядковані Миколою Никаноровичем добіркою власних творів, надзвичайно популярні серед читачів.

У 2003 році вийшла книжка «Безсмертний корінь», яку М. Магера присвятив 600-річчю свого рідного міста Дунаївці. В однойменній поемі автор розкриває прадавнє коріння українського народу і звертається до молоді, щоб шанували й оберігали «рідну мову і свою державу, і пісню, й казку, і сумную думу!» Є у книжці розповідь про санаторій у Трускавці, зустрічі з приємними і неприємними людьми, про пісні біля бювета, що лунали, здається, аж до самого неба. Новела «Реквієм» присвячена героям, що полягли під Крутами. А ще повість «Надійка» — твір про сирітське дитинство, трагедії Другої світової війни, велике світле і трагічне кохання. Книжка «Безсмертний корінь» перекладена російською мовою і видана в Росії.

У 1998 вийшов друком однотомник Миколи Магери «Вибрані твори», куди увійшли кращі надбання письменника за останні роки.

Окремою книжкою видрукувана казка «Квітка папороті» (2006 р.), у якій письменник через художній прийом (використання сну) розкриває жахіття тоталітарної системи.

Зібрано митцем і видано збірку з драматичними творами «їх щастя попереду», а ще повість «Мій Т. Г. Шевченко», «Пісня про кохання». Микола Никанорович Магера — почесний громадянин м. Дунаївці, лауреат Хмельницької обласної премії імені Т. Г. Шевченка, премій імені Мелетія Смотрицького, Богдана Хмельницького.

Похвала окрилює

Була сувора зима 1959 року. Я, 19-річна вчителька, викладала українську і російську мову та літературу у Великозаліській восьмирічній школі Кам'янець-Подільського району Хмельницької області. І раптом у школі переполох: їдуть інспектори з

Пішли на уроки. Одна із вчительок так хвилювалася, що зламала указку на уроці. А мені було дуже цікаво: як же поведуть себе ці грізні інспектори? І ось мій урок російської літератури. Вивчаємо «Бородіно» О. Пушкіна. Діти декламують напам'ять. Один хлопчик трошки збився, і я йому поставила четвірку, хоч він був відмінником. Думаю: скажуть, що завищую оцінки. Читали, аналізували, дискутували. Урок закінчився. До мене підійшов зі щирою, лагідною посмішкою інспектор (потім я дізналася, що то був М. Н. Магера, завідувач кабінету української і російської мов Хмельницького обласного інституту удосконалення кваліфікації вчителів) і запитав: «Що ви закінчили?» Я відповіла: «Славутське педагогічне училище». «З вас буде гарна вчителька. Вам треба обов'язково поступати в інститут, — сказав він. — Я радив би вам Київський університет, сам його закінчив».

Я й досі пам'ятаю цю похвалу, яка окрилила мене, надала сили і впевненості в обраній професії. Тоді я ще не знала, що доля знову зведе мене з Миколою Никаноровичем в роботі на одному полі, де він сіятиме Розумне, Добре, Вічне своїм письменницьким даром, а я його твори рекомендуватиму учням для вивчення на уроках української літератури. Я була у нього на 75-літньому ювілеї. Разом із запрошенням Микола Никанорович надіслав листа, в якому написав: «Оце і настав той день, про який «Український народний календар» ще першого січня повідомив про мою старість. І все ж я щасливий, що зустрічаю цей день у рідній, незалежній Вітчизні — Україні, що розмовляю, читаю, слухаю і пишу українською мовою, що завдяки Вам і АПН деякі мої твори вивчають у 5-х класах по всій Україні».

В іншому листі, повідомляючи про свої творчі задуми, письменник підкреслює: «Мої літа підганяють мене скоріше жити, зробити хоч частину того, чого не встиг у молоді роки, коли не рахував ні днів, ні років, і навіть десятків років, розкидав їх з вітрами за копійки на службах...»

А твори письменника, як ті думи Шевченкові, пішли мандрувати по Україні. Дітям і вчителям особливо сподобалась казка «Про Хоробрих з Найхоробріших». її ставили на сцені, представляли у виконанні учнів-на Всеукраїнському конкурсі української мови ім. Петра Яцика.

Особливо схвилював письменника лист незрячої вчительки рідної мови зі Львова, яка працювала в школі-інтернаті для сліпих, Кутньої Олени Петрівни. Вона почула виступ письменника по республіканському радіо і написала листа з проханням розшукати автора і попросити його надіслати їй збірочку творів. Там зрячі асистенти записали ці твори на магнітну стрічку, а учні їх прослуховують.

2 сторінка – Теорія літератури.

Оповідання – це невеликий прозовий твір, сюжет якого ґрунтується на певному (рідко кількох) епізоді з життя одного (іноді кількох) персонажу. Невеликі розміри оповідання вимагають нерозгалуженого, як правило, однолінійного, чіткого за побудовою сюжету. Характери показані здебільшого у сформованому вигляді.

3 сторінка – Дорога творчості М. Магери.

- Виразне читання оповідання «Зелені паляниці»

ЗЕЛЕНІ ПАЛЯНИЦІ

На Поділлі, як і по всій Україні, біля кожної хати споконвіків милував око садок. Подоляни кохалися у яблунях і грушах, вишнях і черешнях, сливах і абрикосах, а подекуди вирощували виноград і персики. Майже біля кожної оселі росли волоські горіхи. Поміж деревами влітку зеленіла трава, яка не тільки була кормом для домашніх тварин, а й радістю для родини. У неділю чи у свято в спекотну днину там відпочивали старі й малі, приймали і гостей.
А коли відбулася колективізація, коли у селян забрали землю, то зникла і трава у садках. Її перекопували восени, засівали, в основному, житом. Пшениця була вибагливіша, не хотіла тулитися до яблуневих і вишневих стовбурів. А жито виживало навіть у сливових зарослях.
Тої голодної весни, коли трупи спухлих дітей, їх матерів, стариків і юнаків траплялися у полях і на вулицях міст і сіл нашої України, ми, що поховали сестричку Вірочку, якось дотягли до кінського щавлю і кропиви, пшінки і квіток кульбаби. Та весняним делікатесом був звичайний пирій. Ми бігали на поле, ножиками видовбували біле солодке коріння, набивали ним торбинки і несли додому. Додумалися новоспечені колгоспники і до того, що цупке коріння різали ножами чи рубали топорами на дрібні шматочки, сушили у печі чи на сонці, потім мололи на жорнах. З пирійового борошна, до якого матуся підмішувала ошпарене листя кропиви, люцерни, конюшини, лободи чи звичайної трави, випікалися порепані коржі.
Не знали тоді, що досхочу споживаємо вітаміни, різні цукри і глікозиди. А ще пили вітамінні чаї (правда, без цукру, бо його, як і хліба, м'яса і сала, не бачили місяцями, забули, які ті лакітки навіть на смак), заварені вишневими, малиновими чи березовими гілками... Отак і жили, бо з трудоднів хліба не спечеш і чаю не звариш.
І хоч всю весну ми їли і пили природні делікатеси (а ще у березні, як пригріло сонечко, точили березовий і кленовий соки), та хліба, хлібця, ой, як хотілося! Менші за мене братики і сестрички могли годинами простягати худенькі рученята до матері і вже без сліз безугавно скиглити: „Матусю, да-а-а-й хлібц-я-я!”, „Мамцю-ю-ю, дай папи-и-и!”, „Мамо, дай хліба-а-а!”.
Коли жито у нашому саду між сливами почало цвісти, то ми цілими днями винюхували той ніжний неповторний запах. А як вітер злегка колихав колосками і з них туманився пилок, то ми ладні були підтримувати руками кожну стеблину, кожен колосочок, бо думали, що то витрушується майбутнє зерно, на яке так довго чекали.
Не раз благоговійно спостерігали, як мати обережно нагинала житню стеблину (між сливами жито виросло високе, вище за нашу матусю), ніжно торкалася пальцями колоска і невідомо кому говорила: „Ще рано”.
Та настав той святий день, коли мати вивільнила серп із мішковини, у якому був загорнений ще з торішніх жнив, і пішла в садок. Ми кинулися за нею. П'ятеро нас стало на відстані від неньки, щоб не сполохати її. А вона тричі перехрестилася до cонечка, що саме було у зеніті, нагнулася, взяла лівою рукою жмут зелених житніх стебел – і раптом почулося на весь сад:
– Ж-ж-ж-жух!
Від того „Ж-ж-ж-жух!” ми здригнулися і вже не дослухалися до наступних „Ж-ж-ж-жухів!”, які раз за разом лунали у саду.
Скоро мати скрутила перевесло, зв'язала ним зелений сніп, і, радісно посміхнувшись до нас, понесла житечко на подвір'я. На найгарячішому сонячному місці на картатій вереті розстелила нажате збіжжя. А нам пояснила:
– За пару днів житечко висохне, потім вимолотимо, зерно вивіємо, ще підсушимо у печі, змелемо на жорнах на борошно, а з борошна...
–...спечемо хліб! – голосно закінчила мамину мову найстарша з сестричок Ніночка.
– Так, дітоньки, – підтвердила слова малої мати. – Спечемо смачну паляницю, бо на хліб тут не вистачить зерна.
Не буду переповідати, як ми три дні ходили за матір'ю назирці: куди вона, туди й ми, діти. Мене ж найбільше вразило те, що з жорен сипалося зелене борошно! Правда, і зерно було зелене та ще й зморщене, як у сусідської бабусі лице.
Коли ж мати замісила тісто і виробила кілька невеликих зелених паляниць, то я думав, що вони у печі від вогню, який так весело палахкотів, змінять колір, стануть коричневими чи чорними, як згасле вугілля.
Наче заворожені ми сиділи рядочком на довгій лаві, освітлені палаючою піччю, спостерігали за кожним материним рухом. Ось вона взяла у кутку довгу коцюбу, нагнулася і впустила її у вогняну пащу. Підгорнула аж на припічок жар, пригасила тліючі поліна, поклала на дерев'яну лопату паляницю і обережно всадила у піч. Так зробила з другою, третьою і четвертою.
– Чи довго паляниці будуть пектися? – запитав малий Василько.
– А ти як хочеш? – радісно засміялася мати.
– Хочу, щоб скоро спеклися.
Мати підійшла до малого, пригорнула його до себе і всім нам:
– Паляниці тоненькі, то й спечуться скоро. А завтра ще нажнемо сніп житечка. Тепер, дітоньки, вже будемо жити. Тільки Вірочка не дочекалася свіжих паляниць...
Ми сумно опустили очі, а матуся витерла сльози білим фартушком.
Поки ми сумували за померлою з голоду сестричкою, матуся поліном розгорнула пригасле вугілля і коцюбою повитягала всі паляниці. Вони були зелені-зеленісінькі, ніби з темної трави...
І пахли ті паляниці зеленим житечком. І на смак були зеленим хлібом. І все ж – хлібом!
Такі паляниці я бачив того раннього літа вперше, і дай Боже, щоб то було востаннє.
І щоб ніхто і ніколи на нашій рідній Україні не бачив зелених паляниць! Амінь!

- Аналіз оповідання.

1. Тема твору.

2. Основна думка.

3. Що вас найбільше вразило у творі?

4. Якими постають герої оповідання.

- Словникова робота за твором.

Делікатес – вишукана тонка страва.

Кропиви, люцерни, конюшини, лободи – різновиди бур'яну.

Глікозиди – група лікарських засобів рослинного походження, що мають вплив на серцево-судинну систему.

Збіжжя - група рослин зокрема родини злаків, гречкових і амарантових, які вирощують для отримання зерна, що використовують для їжі. До числа хлібних зернових культур входять круп'яні культури.

4 сторінка - Поетична оповідь.

- Учні переказують коротко зміст прочитаних оповідань М. Магери.

5. Закріплення вивченого.

- Складання сенкану до слова Магера.

Магера

Талановитий, розумний.

Пише, навчає, хвилює.

Письменник нашого Хмельницького краю.

Митець

6. Підведення підсумків уроку.

- Метод «Мікрофон».

7. Домашнє завдання.

8. Оцінювання учнів.

Васик М. В., вчитель української мови та літератури

Контрольна робота №1

Дієслово як частина мови

7 клас

Варіант 1

Початковий рівень (завдання по 0,5 бала)

1. Дієслово - це частина мови, яка:

а) виражає ознаку дії, предмета чи іншої ознаки;

б) означає дію або стан предмета;

в) означає назву предмета;

г) означає назву ознаки предмета або його приналежності.

2. Вкажіть рядок, у якому всі дієслова записані в неозначеній формі:

а) робити, сидить, читала;

б) світає, співають, світить;

в) писати, читати, малювати;

г) дивитися, розмовляти, слухає.

3. Вкажіть рядок, у якому всі дієслова недоконаного виду:

а) читав, малюю, буду вчити;

б) проводити, прочитав, глянула;

в) вивчати, привітав, говорити;

г) казати, принести, ворушиться.

4. Вкажіть рядок, у якому всі дієслова доконаного виду:

а) пообіцяла, стояли, доказати;

б) падало, мріяв, вміти;

в) люблю, думав, відпочивати;

г)прочитав, відвідала, забули.

5. Позначити рядок, у якому не всі слова належать до форм дієслова.

а) Працював би, купують, заспіваймо.

б) Будемо говорити, обступаючи.

в) Розуміючи, надісланий, ховаючи.

г) Учити, навчивши, учення.

6. Позначити рядок, у якому всі дієслова є інфінітивами.

а) Охопити, побачити, ішов.

б) Говорити, спати, сміятися.

в) Сидіти, наїжачитися, діждалися.

г) Малювала, стежити, махати.

Середній рівень (завдання по 1 балу)

7. Установити відповідність між дієсловами та їх видо-часовими формами.

А Доконаний вид, майбут- 1 Буду в'язати.

ній час. 2 Перечитав.

Б Недоконаний вид, май- 3 Працюватимемо.

бутній час. 4 Змалюю.

В Доконаний вид, мину- 5 Підписав,

лий час. 6 Зроблю.

8. Установити відповідність між дієсловами та їх часовою формою.

А Минулий. 1 Сподіватимусь, буде малювати.

Б Теперішній. 2 Відпочинеш, полечу.

В Майбутній. З Працюють, ігнорує.

4 Сконала, допомогли.

5 Відвідав, утекли.

9. Установіть відповідність:

*Форма дієслова*	*Приклади*
1.Дієприкметник	А) пригорнулася, запитаю, зігріюся, інтонував
2. Інфінітив	Б) формуючи, спланувавши, мріючи, придумавши
3.Особові дієслова	В) ілюстрований, зшита, крокуючий, омріяне
4.Безособові дієслова	Г) краяти, кипіти, зашуміти, лукавити
5. Дієприслівник	Д) світає, хмариться, виготовлено, розпитано
	Е) заплутаний, зректися, пригадавши, іти

Достатній рівень (завдання по 1, 5 бала)

10. Утворіть видові пари від дієслів:

вигадувати, запитати, припиняти, вчити, гукати, зупиняти.

11. Списати речення, визначити синтаксичну роль інфінітива в реченні.

Уміння слухати – важлива риса співрозмовника.

Високий рівень ( 3 бали)

12. Випишіть дієслова з тексту, визначте їх особу, вид, час, число.

Ліс ще дрімає в передранішній тиші. Непорушно стоять дерева. Тихо навкруги. Лиш де-не-де прокинеться пташка, непевним голосом обізветься із свого затишку. Ліс ще дрімає, а з синім небом уже щось діється: воно то зблідне, наче від жаху, то спалахне сяйвом, немов від радощів. Небо міниться, небо грає усякими барвами, блідим сяйвом торкає вершечки чорного лісу…

Зразок:

Дрімає – ІІІ ос., одн., теп. час, недок. вид.

Контрольна робота №1

Дієслово як частина мови

7 клас

Варіант 2

Початковий рівень (завдання по 0,5 бала)

1. Дієслово - це частина мови, яка:

а) виражає ознаку дії, предмета чи іншої ознаки;

б) означає дію або стан предмета;

в) означає назву предмета;

г) означає назву ознаки предмета або його приналежності.

2. Позначити рядок, у якому не всі слова належать до форм дієслова.

а)Відпускаючи, турбувати, перехідний.

б) Спілкуючись, посміхнувся, принісши.

в)ордувати, посивілий, серйозний.

г) Бігатимете, господарюючи, освітлений.

3. Позначити рядок, у якому всі дієслова є інфінітивами.

а)Нездужати, нездоровиться, цвіте.

б)Летіти, одягати, переконуватися.

в) Заздрити, цвів, охопити.

г)Відпустити, горіти, мила.

4. Вкажіть рядок, у якому всі дієслова записані в неозначеній формі:

а) робити, сидить, читала;

б) світає, співають, світить;

в) писати, читати, малювати;

г) дивитися, розмовляти, слухає.

5. Позначити рядок, у якому всі дієслова є інфінітивами.

а) Охопити, побачити, ішов.

б) Говорити, спати, сміятися.

в) Сидіти, наїжачитися, діждалися.

г) Малювала, стежити, махати.

6. Вкажіть рядок, у якому всі дієслова недоконаного виду:

а) читав, малюю, буду вчити;

б) проводити, прочитав, глянула;

в) вивчати, привітав, говорити;

г) казати, принести, ворушиться.

Середній рівень (завдання по 1 балу)

7. Установити відповідність між дієсловами та їх видо-часовими формами.

А Доконаний вид, майбут- 1 Перерахував.

ній час. 2 Буду вчити

Б Недоконаний вид, май- 3 Напечемо.

бутній час. 4 Вимию.

В Доконаний вид, мину- 5 Малюватимемо

лий час. 6 Підстелив

8. Установити відповідність між дієсловами та їх часовою формою.

А Минулий. 1 Радіють, розповідають.

Б Теперішній. 2 Переписав, поневолив.

В Майбутній. 3 Буду допомагати, визволимо.

4 Запалив, скрикнув.

5 Аналізую, ідуть.

6 Допущу, зроблю.

9. Установити відповідності дієслова та його особи і числа

а) працюєш	1. 2 особа множини
б) шумлять	2. 1 особа однини
в) будується	3. 3 особа множини
г) просите	4. 2 особа однини
д) напишу	5. 3 особа однини
є) опадав

Достатній рівень (завдання по 1, 5 бала)

10. Утворіть видові пари від дієслів:

Малювати, писати, казати, копати, пекти, любити.

11. Списати речення, визначити синтаксичну роль інфінітива в реченні.

Дід наказав Василькові дивитися в очі.

Високий рівень ( 3 бали)

12. Випишіть дієслова з тексту, визначте їх особу, вид, час, число.

Небо грає, небо міниться усякими барвами, блідим сяйвом торкає вершечки чорного лісу.

Стрепенувся нарешті ліс і собі заграв, зашепотіли листочки, заметушилася у травиці комашня, розітнулось в гущавині голосне щебетання й полинуло високо – туди, де небо міниться, де небо грає всякими барвами.

Зразок:

Грає – ІІІ ос., одн., теп. час, недок. вид.

Урок української мови у 7 класі

Тема: Повторення вивченого про дієслово.

Мета: узагальнити й систематизувати знання про дієслово, сформувати цілісну систему особистих знань учнів з теми, структурувати вивчений теоретичний матеріал, удосконалювати пунктуаційні вміння та навички; розвивати творчі вміння самостійно розв’язувати нові пізнавальні завдання; удосконалювати мисленнєві дії: аналізувати, порівнювати, систематизувати й узагальнювати, доводити й обґрунтовувати тощо; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу розвивати спостережливість, уважність, кмітливість як важливі елементи розумової діяльності людини.

Ключові компетенції: комунікативна, саморозвитку та самоосвіти, здатності до творчої діяльності, інформаційна, критичне мислення (вправа «Кола Вена»).

Тип уроку: урок повторення, узагальнення та систематизації вивченого матеріалу.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент.

ІІ. Ознайомлення з темою, метою й завданнями уроку.

ІІІ. Узагальнення й систематизація теоретичних положень теми

Культура мовлення – це дотримання сталих мовних норм усної і писемної літературної мови, а також свідоме, невимушене, цілеспрямоване, майстерне вживання мовно-виражальних засобів залежно від мети й обставин спілкування.

Лінгвістичний фітнес

Робота зі словником

Фітнес - від англійського дієслова "to fit" — пристосованість, здатність до витривалості, бути в гарній формі) — це напрямок масової, спортивної й оздоровчої фізичної культури, який спрямований на покращення загального стану організму людини, його тренованість та здатність опиратись негативним впливам зовнішнього середовища.

Кола Вена

Самостійні частини мови Службові частини мови

Кубики Блума

І ряд – інформація про дієслово;

ІІ ряд – інформація про граматичні категорії дієслова;

ІІІ ряд – інформація про способи творення дієслів та правопису не з дієсловами..

Встанови відповідність

Неозначена форма Замерзає

Особове дієслово Засипано

Дієприкметник Розфарбувавши

Дієприслівник Кружляти

Безособові форми Прийдешній

Перегляд відео уроку з О. Авраменком про культуру мовлення.

«Мовознавче дослідження». Робота в парах

Слово вчителя

Прочитайте текст. Які почуття викликав у вас цей уривок? Випишіть дієслова, визначте вид, час дієслів.

Чистота мови

Люди завжди прагнуть до чистоти. Ми любимо носити чистий одяг, прибираємо у будинках. Психологи часто говорять про «чистоту думки та намірів». Важливою є чистота мови.

Один відомий філософ сказав: «Заговори, щоб я тебе побачив». Бо чистота мови розкриває нас як особистість, людину.

Отож, «плекаймо мову, пильно й ненастанно політь бур’ян в ній», - як писав Максим Рильський. Чистіша від сльози буде тоді вона.

Гра «Незвичайний поїзд»

Перед вами – незвичайний поїзд(намальований на дошці). А "пасажирами" будуть дієслова,які необхідно розсадити у вагони відповідно до способу дієслів.

Бережу, охороняй, жили б,милуюся,спостерігайте, знав би, росла б,шануймо, ростуть,садиш, зберігайте,раділи б,думаймо, зазеленіють, прийшли

Дійсний	Наказовий	Умовний
бережу милуюся ростуть садиш зазеленіють	охороняй спостерігайте шануймо зберігайте думаймо	жили б знав би росла б раділи б прийшли б

Гра «Редактор»(усно)

ü Відредагуйте подані словосполучення.

ü Відкрити очі (розплющити очі).

ü Відкрити двері (відчинити двері).

ü Відкрити підручник (розгорнути підручник).

ü Відкрити душу. Що означає цей фразеологізм? (Довіритися комусь).

Завдання: виправити лексичні помилки, редагуючи речення або словосполучення.
1. Я лишаю вас слова. - Я позбавляю вас слова.
2. Приймати участь у міроприємствах. - Брати участь у заходах.
3. Ми прийняли всі міри. - Ми вжили всіх заходів.
4. Лід тронувся. - Крига скресла.
5. Я рахую, що ... - Я вважаю, що…

Мовчазний диктант «Впіймай помилку»

(Не) відвідав, (не) прийшов, (не) зчувся, (не) волити, (не) дописати, (не) здужати, (не) бачити, (не) притомніти, (не) покоїти, (не) вивчив, (не) кладіть, (не) хтувати, (не) покоїти, (не) зупинити.

Визначити їх дієвідміну.

Робота з підручником

Вправа 209, стор.106.

ІV. Підбиття підсумків уроку.

Спростуй або підтверди тезу:

1. Дієслово – службова частина мови.

2. Дієслово має 4 дієвідмін.

3. Граматична категорія дієслова представлена трьома часами.

4. У реченні дієслово не завжди виконує роль присудка.

5. Спосіб дієслова визначається за запитанням.

6. Вид не властивий дієслову.

V. Домашнє завдання.

Повторити параграфи 4-17,

Середній рівень - виконати вправу 120

Достатній рівень - 119

Високий рівень - https://webpen.com.ua

Урок української мови у 8 класі

Тема: У світі афоризмів. Повторення вивченого про головні та другорядні члени речення.

Мета: узагальнити й систематизувати знання з розділу «Головні та другорядні члени речення», сформувати цілісну систему особистих знань учнів з теми, структурувати вивчений теоретичний матеріал, удосконалювати пунктуаційні вміння та навички; розвивати творчі вміння самостійно розв’язувати нові пізнавальні завдання; удосконалювати мисленнєві дії: аналізувати, порівнювати, систематизувати й узагальнювати, доводити й обґрунтовувати тощо; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу розвивати спостережливість, уважність, кмітливість як важливі елементи розумової діяльності людини.

Тип уроку: урок повторення, узагальнення та систематизації вивченого матеріалу.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент.

ІІ. Ознайомлення з темою, метою й завданнями уроку.

ІІІ. Узагальнення й систематизація теоретичних положень теми

Афоризми - короткий влучний оригінальний вислів, що виражає узагальнену думку в виразній, легкій для запам'ятовування формі, яка згодом неодноразово відтворюється іншими людьми. В афоризмі досягається найвища концентрація безпосереднього повідомлення і того контексту, в якому думка сприймається слухачами або читачем

Афоризмами можуть бути прислів'я, сентенції класичних авторів, крилаті вислови з літературних та філософських творів.

Приклад сучасного афоризму: Афоризм — це роман одним рядком.

Учитель: Сьогоднішній наш урок проходитиме під гаслом:

«Освіта – скарб, а праця – ключ до нього» (П. Буаст). Буаст – французький лексикограф і поет. Це гасло буде девізом нашого уроку. Ви не проти? Отож, до праці!

Лінгвістичний фітнес

Робота зі словником

І ряд – інформація про підмет;

ІІ ряд – інформація про присудок;

ІІІ ряд – інформація про другорядні члени речення.

Підказка – кубик Блума.

У ході доповідей учнів хтось із класу заповнює кола Вена.

Синтаксичний практикум

На слайді – вислови видатних людей. Завдання учням: визначити граматичні основи, встановити види підметів та присудків. Пояснити значення того вислову, що сподобався найбільше.

· Гнучкість розуму може замінити красу.

Стендаль

· Знати багато мов – значить мати багато ключів до одного замка.

Вольтер

· Ученість – це солодкий плід гіркого коріння.

Сократ

· Доклади серця свого до навчання і вуха свої до розумних слів.

Соломон

Додаткові запитання:

- Що спільного у будові всіх цих речень?

- Яке речення можна вважати четвертим зайвим? Чому?

- Чому підмет і присудок назвали головними членами речення?

Робота зі словником

- Яке тлумачення дає словник слову другорядний? (1. Не головний за значенням, не основний, менш істотний. 2. Посередній щодо своїх якостей.)

- Як ми уже знаємо, речення може мати головні та другорядні члени речення. Чи можна вважати другорядні члени речення менш істотними? Яка ж їх роль у реченні? Назвіть види другорядних членів речення.

Творча майстерня

Хто хоче зрушити ____, нехай зрушить ___! (Сократ)

________ була би ніч, __________ настане ранок. (Нізамі)

Перемогти _______ — найважча перемога! (Ліна Костенко)

Хто хоче зрушити світ, нехай зрушить себе! (Сократ)

Хоч якою темною була би ніч, неодмінно настане ранок. (Нізамі)

Перемогти самого себе — найважча з перемог! (Ліна Костенко)

Робота з підручником

Вправа 177 (4, 5 речення)

Виконати повний синтаксичний розбір речення.

Алгоритм – підказка (у кожного на парті)

«Впіймай помилку»

На слайді – речення (крилаті вислови давньоримського поета Вергілія), у яких допущена помилка на визначення другорядних членів речення. Потрібно знайти та виправити помилку, довести власну думку, використовуючи метод ПРЕС.

· Будь-які негаразди належить долати терпінням.

· Спізнавши горе, я навчився допомагати стражденним.

· Душа людська спроможна жити, лише доторкаючись до іншої душі.

Метод взаємних запитань. Робота у парах. Мовознавчий двобій. Учні ставлять питання один одному.

· Які члени речення можуть належати лише до групи присудка?

· Чому прикладка є різновидом означення?

· Яким членом речення виступає порівняльний зворот?

· Як відрізнити прямий додаток від непрямого?

· Коли порівняльний зворот не виділяється комами?

· Як визначити прикладку, якщо з двох іменників один є власною назвою?

ІV. Підбиття підсумків уроку.

Спростуйте або підтвердьте думку:

1. Синтаксис – це розділ мовознавства, котрий вивчає слово, словосполучення, речення.

2. Речення – найбільша одиниця спілкування і вираження думки.

3. Граматична основа речення (синтаксичний центр) – підмет і присудок.

4. Підмет – це головний член речення, що означає предмет, про який говориться у реченні, і відповідає на запитання що робить предмет? що з ним робиться?

5. Присудок – це другорядний член речення, що означає дію або стан, і відповідає на питання що робить? який він є ? хто або що він є?

6. Поширені речення – це речення, у яких наявні другорядні члени речення

7. Означення, додаток, обставина – головні і другорядні члени речення

8. Означення – головний член речення, вказує на ознаку предмета, відповідає на запитання який?, яка?, яке?, які?, чий?, чия?, чиє?, чиї?, котрий?, котра?, котре?, котрі?

9. Додаток – другорядний член речення, вказує на ознаку предмета, відповідає на запитання непрямих відмінків.

10. Обставина – другорядний член речення, вказує на ознаку дії (місце, час, причину, мету, спосіб), і відповідає на питання де?, коли?, куди?, звідки?, з якого часу?, доки?, з якою метою?, чому?, з якої причини?, як?, у який спосіб?, за якої умови?

Заповнення листків оцінювання результатів вивчення теми.

Листок оцінювання результатів вивчення теми

Критерії	Бали
Я можу назвати всі види головних та другорядних членів речення
Я вмію пояснювати, що таке односкладні та двоскладні, поширені та непоширені речення
Я можу визначити ознаки всіх видів другорядних членів речення
Я можу порівнювати присудки: складений іменний та складений дієслівний
Я можу охарактеризувати речення за метою висловлювання, за емоційним забарвленням та за будовою
Я можу аргументовано висловити свою думку, використовуючи поширені та непоширені речення

V. Домашнє завдання.

Повторити параграфи 8-19,

Середній рівень - виконати вправу 211.

Достатній рівень - 210.

Високий рівень - https://webpen.com.ua

Урок позакласного читання. 8 клас

Чуттєве світіння слова Костянтина Москальця

Мета: ознайомити учнів з особливостями сучасного українського літературного процесу, з творчістю його яскравого представника Костя Москальця; допомогти краще збагнути думки й почуття сучасних українських поетів на його прикладі; виробляти в учнів здатність толерантно сприймати інший погляд на світ, інші оцінки; розвивати навички виділення головного з отриманої інформації, систематизації та узагальнення, виведення висновків; формувати сучасний погляд на світ, на людину в ньому; розвивати вміння дискутувати довкола питань розвитку сучасної української літератури; виховувати любов до літератури, прагнення до літературно-мистецької освіти, пошану до митців.

Тип уроку: урок позакласного читання.

Форма уроку: усний журнал.

Обладнання, наочність: комп’ютер, дошка, портрет, епіграф, поезії, пам’ятка «Паспорт поетичного твору».

Форми, методи й прийоми: робота з ІКТ, мультимедійними засобами, словникова робота, проблемне запитання, міні-лекція з елементами бесіди, робота з епіграфом, «Займи позицію», робота з пам'яткою, «Словесне малювання».

Ключові компетенції: комунікативна, саморозвитку та самоосвіти, здатності до творчої діяльності, інформаційна, критичне мислення.

Епіграф:

Бути іншими – не сірими…, а незалежними.

В Неборак

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ.

ІІ.МОТИВАЦІЙНИЙ ЕТАП. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

Він говорив про чуттєве світіння, крізь нестямне захоплення якого просвічується надчуттєве…

Мартін Гайдеґґер

«Із розмови про мову»

Поезія Костянтина Москальця вабить особливим внутрішнім світлом. Це світло породжується завдяки тонкому вчуванню в навколишній світ, глибокому усвідомленню його трансцендентних основ та відчутті особистісного долучення до цих основ. Поет «переступає» межі індивідуального та тимчасового й прагне осягнути ті сутності, що визначають універсальні властивості буття.

ІІІ. Формування вмінь та навичок словесного аналізу твору.

Вступне слово вчителя.

- Протягом багатьох століть людина шукала відповіді на одвічні питання:

· Що є світ?

· Що є людина – людина загалом і в цьому світі зокрема?

- Чи можете відповісти на ці запитання ви?

- А сучасні українські письменники? Література? (Міркування учнів).

Проблемне запитання.

- Чи є українська література модерною?

- Чому ви так вважаєте? (Вона нова, сучасна).

ІІ. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

І сторінка

Міні-лекція з елементами бесіди.

- Формування сучасного літературного процесу можна простежити з другої половини

80-х рр. ХХ століття. Це був час, коли, відповідно до об’єктивних законів розвитку історичного процесу, почався занепад радянської імперії – тоталітарної держави, основи якої базувались на більшовицькій ідеології. Кульмінацією цих суспільно-історичних змін стало проголошення Україною незалежності у 1991 році. Відбувалося становлення держави, молодої за віком, але з міцними демократичними засадами й глибинним національним підґрунтям.

Література цієї доби має складну структуру:

· це був час оновлення творчості письменників-шістдесятників (І.Драч, Д.Павличко, Л.Костенко);

· час появи нових імен митців, що у 60-х рр. ХХ століття лише народилися, а письменницьку діяльність розпочали на хвилі суспільних змін у 90-ті рр. ХХ століття (Ю.Андрухович, О.Забужко, В.Герасим’юк);

· час відновлення імен заборонених у радянський час діячів ХІХ століття (М.Костомаров, П.Куліш, А.Кащенко, М.Аркас);

· доба реабілітації епохи «розстріляного відродження» (М.Хвильовий, Г.Косинка, М.Куліш) та письменників-емігрантів (І.Багряний, В.Барка, У.Самчук, представників «Празької школи»), чия творчість хоч, здавалось, прийшла до читача із великим запізненням, дала потужний поштовх розвитку національної ідеї.

Жанри сучасної української літератури

Публіцистика, есе, мемуари, коментарі, трактати, історична фантастика, бульварний роман, роман-памфлет, сага у новелах тощо.

Перед сучасною літературою постали важливі цілі, серед яких – сприяння формуванню повнокровного буття української нації, подолання комплексу меншовартості; пошуки нових естетичних обріїв літератури через подолання шаблонів азіатчини й «західних» трафаретів; відновлення повною мірою функцій української літератури.

Прослуховування аудиозапису пісні «Вона»

Отож сьогодні знайомимся із творчістюавтора слів і музики відомої в Україні пісні «Вона» («Завтра прийде до кімнати…»), поетом, прозаїком, перекладачем, літературним критиком, музикантом, членом Національної спілки письменників України та Асоціації українських письменників Костем Москальцем.

2 сторінка

Інтерв’ю з письменником

Журналіст: Добрий день! Костянтине Вілійовичу, розкажіть, де і коли Ви народилися. Якою була Ваша освіта.

Москалець: Народився 23 лютого у 1963 році біля Батурина на Чернігівщині в родині письменника Вілія Москальця. У 1980 році закінчив середню школу № 4 в м. Бахмач. У 1985 році заочно закінчив Літературний інститут ім. Горького в Росії.

Журналіст: Коли Ви розпочали свою трудову діяльність і де?

Москалець: Служив у війську (1981—1983), працював на радіозаводі в Чернігові, був учасником Львівського театру-студії «Не журись!», виступаючи як автор-виконавець власних пісень.

Журналіст: А як щодо особистого життя? Поділитесь інформацією?

Москалець: Так, чому ж ні. 13 серпня 2015 року одружився з українською письменницею Богданою Матіяш.

Журналіст: З якого року займаєтесь літературною діяльністю?

Москалець: З 1991 року займаюсь лише літературною творчістю. Маю такі доробки: збірки «Думи» (1989), «Songe du vieil pelerin» (1994), «Рання осінь» (2000), «Нічні пастухи буття» (2001), «Символ троянди» (2001), «Досвід коронації» (2009), «Мисливці на снігу» (2011). Ну і остання, назвав на прохання дружини – «Поезія Келії» (2017).

Журналіст: Відомо, що крім поезії та прози, Кость Москалець — уважний літературний критик. Назвіть свої праці.

Москалець: Видав збірки літературної прози та есеїстики «Людина на крижині» (1999) та «Гра триває» (2006). Новіші критичні тексти кожен читач має змогу прочитати у моєму блозі. А всі охочі до деталей мого особистого життя та секретів літературної робітні письменника можуть прочитати щоденник «Келія Чайної Троянди».

Журналіст: Щиро дякую Вам за бесіду!. Бажаю творчих злетів та натхнення!

Москалець: Дякую!

3 сторінка

Поетична лабораторія

Виразне читання поезії Костянтина Москальця «Є тільки дикої яблуні квіт…»

Є тільки дикої яблуні квіт…

Є тільки дикої яблуні квіт, вельон біло-рожевий,

впала вона вже давно, але все ще триває життя –

лежачи квітне, ніким не помічена, в хащах,

квітне для себе, а бджоли спивають нектар

і таїну бережуть, повертаючись після причастя.

О, зроби нам гніздо, заховай і його в пелюстках,

крізь усі палімпсести призахідних хмар незліченних

научи нас читати найперше, єдине мовчання,

що записане в небі притомності слів.

Словникова робота.

Вельон - легке, звичайно довге, покривало з тюлю, серпанку, шовку або мережива як весільний головний убір нареченої.

Палімпсести — це тексти, які пишуться на не вибіленому від попередніх написів пергаменті чи папері. Старий текст ще може виднітися, проступати, але новий запис перекриває його.

Визначення теми – розповідь про особисті почуття ліричного героя, що відображені у гармонії із красою весни.

Учитель. Пошуки свіжої поетичної манери притаманні і К. Москальцю. Його поезія - це сміливі асоціації, накладені на реалістичну основу.

Основна думка твору: возвеличення краси природи та людських почуттів.

Вид лірики: пейзажна, особиста.

Провідний художній засіб: паралелізм.

Бíлий ві́рш — неримовані вірші; в усьому іншому (розмір, ритм, чергування наголошених і ненаголошених закінчень тощо) мало чим відрізняється від римованих. Вперше з'явився в Італії в 16 ст. Розвиток білого вірша пов'язаний з прагненням наблизити віршовану мову до розмовної.

«Словесне малювання»

*Зорові образи*	*Слухові образи*	*Почуття*

Виразне читання поезії Костянтина Москальця «Вальс»

Вальс

Мої надії стали прахом,

тривоги Ваші стали сном.

А стиглі яблука над дахом

перемінилися вином.

А білі клавіші в розлуку

пішли — я зовсім не тримав,

бо їх торкались Ваші руки,

а я ті руки цілував.

Усі тривоги стали прахом,

усі надії стали сном.

На брудершафт жоржини пахнуть лате

із вечором. Перед вікном.

Настрій ліричного героя – сумний.

Образи поезії: стиглі яблука, білі клавіші, руки, жоржини.

Сенкан

Лате

Запашне, смачне.

Смакує, бадьорить, зігріває

Люблю лате зимовими вечорами.

Кава

Виразне читання поезії Костянтина Москальця «Моя кохана спить»

Моя кохана спить, а за вікном

Сади стоять, облиті молоком,

І губи її ніжні, навісні,

До себе посміхаються вві сні.

А ніч тече прозора і легка,

Ледь світиться у темряві рука,

На голому смаглявому плечі

Слід кольору багряної парчі.

Заповнення паспорту ліричного твору

1.	Назва твору
2.	Автор
3.	Тема
4.	Основна думка
5.	Ідея
6.	Поетичні образи
7.	Ліричний герой (чи присутній)
8.	Художні засоби
9.	Настрій твору
10.	Віршовий розмір
11.	Вид римування
12.	Строфіка
13.	Фоніка
14.	Асоціації
15.	Особисте ставлення до твору

4 сторінка

Робота з епіграфом.

Сірість – нічим не примітний, невиразний; позбавлений яскравості, оригінальності.

- Як ви розумієте слова В.Неборака?

- Чи вдалося сучасним письменникам це зробити? (Роздуми учнв).

- Яким, на вашу думку, повинен бути сучасний письменник?

5 сторінка

«Гронування»: сучасний письменник.

трибун

месія борець

патріот глашатай

IV. РЕФЛЕКСІЯ

6 сторінка

«Займи позицію».

- Прочитайте запропоновані висловлювання. Запишіть їх у «Зошит позичених думок».

- Чи погоджуєтеся ви з цими твердженнями?

- Свою відповідь обґрунтуйте. (Обмін думками).

Через творення суверенної України – до творення власної високої духовності.

Ю.Андрухович

Останнє десятиліття – найцікавіше в цілій історії української літератури.

Б.Рубчак

Саме нова, молода культура і тільки вона є по-справжньому не цензурованою, нескорумпованою і – наважуся вжити дещо заоскомлене слово – незалежною.

Ю.Андрухович

Якби «сьогодні» перестало бут «сьогодні» - історія не була б історією.

Харукі Муракамі

- Якби потрібно було зобразити добу ХХІ ст. в кольорі, які фарби ви б обрали? Чому? (Міркування учнів).

Заключне слово вчителя.

Нині спостерігається інтеграція різних потоків української літератури в одне річище, піднесення творчого життя в розмаїтих проявах – від неоавангардизму до спроб віднайти новий синтез національного мистецтва, його творчу перспективу.

Сучасна українська література – живий процес, складний і різноманітний. Важливо, що в цьому процесі зберігається духовна спадкоємність кількох поколінь, підтримується міцний зв'язок із національною культурною традицією.

Чим зацікавив урок? (Новизною й актуальністю, поповнили знання з позапрограмових тем).

- Чи досягли мети?

- Які «відкриття» сучасної української літератури ви для себе зробили?

V. ОЦІНЮВАННЯ

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Обов’язкове:

1. Написати відгук на поезію К. Москальця.

2. Підготуватись до уроку літератури рідного краю.

За бажанням (на 12 балів):

Дібрати мистецькі ілюстрації до творів К. Москальця.

або Створити колаж сучасних поетів.

Розділові знаки в простому реченні. Правильне інтонування простих речень зі звертаннями, вставними словами та однорідними членами речення різних за метою висловлювання.

Мета: повторити найважливіші теоретичні відомості з синтаксису, зокрема про будову простого речення, повторити відомості про особливості вживання звертань, вставних слів й однорідних членів речення у мовленні; формувати вміння визначати межі речень, знаходити в реченні звертання, вставні слова, однорідні члени, називати частини мови, якими вони вираженні; розвивати творче вміння трансформувати прості речення на речення із звертаннями, вставними словами й однорідними членами; виховувати почуття любові до рідної мови.

Тип уроку: урок повторення, узагальнення і систематизації знань, (формування мовної та мовленнєвої компетенції).

Засоби навчання: підручник, проектор, роздавальні матеріали.

Епіграф до уроку:

Ні, наша мова не загине,

Її не знищать сили злі!

Ти, власним світлом, Україно,

Сіяти будеш на землі.

В.Сосюра

Перебіг уроку

І. Організаційний етап.

ІІ. Установчо-мотиваційний етап.

Психологічна настанова щодо опрацювання даної теми.

Повідомлення теми, мети та завдань уроку. Мотивація учіння.

ІІІ. Операційно-пізнавальний етап. Актуалізація і корекція опорних знань.

1.Робота над зв’язним висловлюванням(полікультурна компетентність).

1.За нашим селом Шилами колись буяв розлогий степ. Щоранку вівчар піснею звеселяв і радував степ. Голос пісні кликав кохану дівчину вівчаря! Вона крадькома від злого батька приносила вівчареві їжу.

Одного дня не прийшла вівчарева наречена, не прийшла і завтра. 6. Засумував хлопець, грав-вигравав, виспівував свої співаночки, викликав свою кохану. Запитав вівчар у степу: “Чому не приходить кохана?” Запитав у сонечка, а воно пустило ненароком світлий промінець та сховалось за хмару. Важкий сум ліг на душу хлопцеві, бо його кохана була покарана батьком. Зранене серце юнака стікало кров’ю. І став юнак квіткою червоною. Там, де колись був розлогий степ, тепер долина червоних маків.

П.Медведик.

Прочитайте спроектований на дошку текст. З’ясуйте стиль.

Доберіть до тексту заголовок.

Випишіть прості речення і речення з однорідними членами.

Правильно інтонуйте різні за метою висловлювання. речення.. Визначте їхню синтаксичну роль.

2.Бесіда за поданим текстом.

Що називаємо текстом?

Яку роль у тексті відіграють речення з однорідними членами?

Яке значення має використання автором різних за метою висловлювання речень?

Позначте граматичну основу речень Назвіть, якими частинами мови є слова граматичної основи.

3.Експрес-опитування.

Які саме речення містять повідомлення про факт дійсності, явище, подію?(Розповідні).

Питальні речення це…(речення, які містять запитання).

Речення, які містять у собі наказ, пораду, вимогу, заклик, прохання називаємо…(спонукальними).

Чи однаково ми інтонуємо усі ці речення?

4. Орієнтовний матеріал для відповіді

Інтонацією називаємо мелодійний лад вимови. Інтонація враховує силу звучання голосу, зміни вимови тону, темп мовлення, паузи. Саме зміни інтонації роблять усне мовлення виразним і яскравим.

Для розповідних речень інтонація характеризується пониженням тону в кінці речення.

Без праці не обійдеться й пташина.

Для питальних речень тон підвищуємо на слові, в якому зосереджено зміст запитання.

Без праці не обійдеться пташина?

Без праці не обійдеться й пташина?

Спонукальним властива оклична або розповідна інтонація.

Любіть Україну!

Любіть Україну всім серцем.

Окличну або розповідну інтонацію визначають розділові знаки в кінці речення.

5.Творче дослідження на основі класифікації речень.

Перепишіть речення, розставте розділові знаки.

Вкажіть, яка інтонація характерна для речень.

Вкажіть тип речення. за метою висловлювання.

Так негадано ця осінь закурликала над степами Хто там заглядає у віконце Метушні немає Осінь золота Тихо й ніжно ходить Жовкніть трави в полі Я пісні не віддам нікому

6. Робота з підручником.

7. Артстудія

З поданих словосполучень утворіть різні за метою висловлювання речення. Правильно інтонуйте їх.

І група – розповідні

ІІ група – питальні

ІІІ група – окличні

Дні летять, сонце гріє, учні працюють, хворий лежить, дідусь розповів, учні привітались, Олег прийшов, Катруся вчить.

Поясніть , чому ставимо саме такі розділові знаки.

Визначте граматичну основу.

Що помітили учні ІІІ групи? (У спонукальних реченнях можуть бути використані звертання).

8.Творче дослідження

Запишіть уривок “Давньої казки” Лесі Українки.

Може б, хто послухав казки?

Ось послухайте, панове!

Тільки вибачте ласкаво,

Що не все в ній буде нове.

Та чого там, люди добрі,

За новинками впадати?

Може, часом не завадить

І давніше пригадати.

- Назвіть речення за метою висловлювання.

Правильно проінтонуйте речення зі звертаннями та вставними словами.

Поясніть розділові знаки в реченнях.

Визначте граматичну основу речень.

Чи звертання та вставні слова є членами речення?

Відповіді аргументуйте..

9.Фізкультхвилина.

10.Вправа «Вчимось аргументувати».

Прочитайте речення.

1.Пісню про дідуся співаймо!

2.Чого тільки не вмів мій дідусь?!

3.Цілюща і таємнича сила у його словах!(М.Стельмах).

4.Людоньки, що я наробила?!(М.Стельмах)

Підтримайте чи спростуйте думку про те, що ці речення є окличними.

Орієнтований матеріал для вчителя.

Речення можуть вимовлятись із сильним почуттям радості, болю, страху, захоплення. Такі речення називають окличними. На письмі в кінці окличних речень ставимо знак оклику. Окличними можуть бути і розповідні, і питальні, і спонукальні речення.

11. Дослідження-моделювання.

Прочитайте.. Визначте межі речень.

Запишіть, розставляючи розділові знаки.

Дослідіть інтонацію поданих речень.

З’ясуйте синтаксичну функцію однорідних членів речення.

1.Все бачить співець у широкім роздолі і небо і море красу світову. Усе і це повітря і покручені лози і зів’яла трава все нагадує щасливі хвилини його життя (Леся Українка). 2.Над дорогою і над гаєм все мовчить (Т.Шевченко). 3. Зацвіли усі діброви долини луги. Ми садили ліс у полі і дубочки і тополі і осику і ліщину і червону горобину (М.Стельмах). 4. Павутиння обснувало тополі верби стіжки тини. Парк прикрашали статуї фонтани альтанки. Наступав холодний та сумний вітер (І.Кучерявий).

12.Творча лабораторія. Складіть речення за схемами.

1. — = -.-,-.-,-.-.

2. —,—,— =.

3. Усе: о,о,о.

4. О,о,о – усе.

5. — =,=.

13Вправа «Учітесь , читайте»

Інтонаційно правильно прочитайте речення.

Вечір був чарівний, зоряний, пісенний (О.Гончар).

Мудрим ніхто не вродився, а навчився (Нар.творчість). Низькі хмари сміються дощем, снігом (О.Журлива). Гайок сміється, зітхає і плаче (М.Рильський). Берізки, клени і осики сплять давно?(В.Сосюра). Задзюрчали веселі, сміхотливі струмочки!(М.Коцюбинський).

ІV. Контрольно-рефлексивний етап. Підсумки. Рефлексія. Оцінювання. Вихідна рефлексія(соціальна компетентність).

1. Чи досягли поставленої мети?

2. Що називаємо простим реченням?

3. Які члени речення називаємо однорідними?

4. Яка функція однорідних членів у реченні?

5. Яку роль виконують сполучники, інтонація у реченнях з однорідними членами?

6. Яка роль інтонації, коли ми хочемо скласти речення відповідне поставленій меті?

7. Яку роль відіграють вставні слова у реченні?

8. Яка інтонація таких речень?

V. Домашнє завдання та інструктаж до його виконання.

Обов’язкове:опрацюйте теоретичний матеріал підручника..

За бажанням: 1-група виконує вправу з підручника.

2- група складає текст-міркування « Я пишаюся тим,що я українець(-ка)»..

Тема: Другорядні члени речення. Означення.

Мета: сформувати поняття означення, формувати вміння розпізнавати їх у реченнях, поширювати речення означеннями та обставинами; виховувати повагу до народних традицій, звичаїв та обрядів, любов до Батьківщини; розвивати логічне й образне мислення, мовлення, спостережливість, пам’ять.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Обладнання: підручник Глазова О. П. Українська мова: підручник для 5 класу. – К., 2013. – 272 с., таблиця «Головні та другорядні члени речення», індивідуальні картки.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Епіграф уроку: Козацькому роду – нема переводу
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.
1. Перевірка домашнього завдання. Робота над помилками.

2. Експрес-бесіда за питаннями.
- Що таке граматична основа речення?

- Чим відрізняється підмет від присудка?

- Яка частина мови у реченні виступає додатком?

- На які питання відповідає додаток?

3. Робота біля дошки.
Записати речення. У кожному з речень підкреслити головні члени речення і додатки. Назвати словосполучення.

Козацьке військо впродовж віків було дужою армією. Козакам були властиві добродушність, безкорисливість, щедрість, схильність до щирої дружби. Особливо цінували вони особисту свободу. Козацькі чайки були швидкими та міцними.

- Словникова робота.

Воювали козаки не тільки на суші, а й на морі. Їхні човни, завдовжки 20 м і завширшки 3-5 м, називались «чайками». На одному такому човні вміщувалось до 60 козаків із військовим спорядженням і навіть кілька легких гармат.

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Оголошення епіграфу уроку. Мотивація навчання.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

- Мовне дослідження.

Записати речення, визначити члени речення, які відповідають на питання прикметника.

Хоробрі козаки любили міцний тютюн, гарну пісню та влучне слово.
- Робота з підручником.
Опрацювання теоретичного матеріалу (стор. 75).
- Виконання вправи 124 (усно).

V. Виконання вправ на закріплення.
- Робота біля дошки.

Записати речення. Визначити головні й другорядні члени речення. Підкреслити граматичні основи, додатки та означення. З’ясувати, якими частинами мови виражено означення.

Славна добрими і героїчними традиціями українська земля.

Її сини – запорозькі козаки – навіки увійшли до скарбниці пам'яті українського народу.

- Лінгвістичний конструктор

Козаки були (які?) … своєму товаристві.

Вони любили (яке?) …слово та (який?) …жарт. Але найбільше вони любили (яку?) …Україну та не могли жити без (якої?) …пісні.

Довідка: вірними, добре, влучний, рідну, української.

- Фізкультхвилинка

Встаньте, діти, посміхніться,
Землі нашій поклоніться
За щасливий день вчорашній.
І до сонця потягніться.
В різні боки нахиліться.
Веретеном покрутіться.
Раз присядьте, два присядьте.
І рівненько тихо встаньте.

У володарки Зими

Трішечки замерзли ми.

Грудень каже: «Пострибай!»

Січень просить: «Присідай!»

Встали — сіли, встали — сіли,

Розігріли наше тіло.

Лютий місяць нагадав:

Час нам братися до справ.

Сіли, дітки, всі гарненько.

Спинки держимо рівненько.

Книги відкриваємо —

Знання здобуваємо!

- Робота з прислів’ями

Добрий козак не боїться ні хмари, ні грому.

Без гетьмана будь-яке військо гине.

Кінь та ніч козакові найкращі товариші.

Здобувши перемогу про свою пильність не забувай.

Записати прислів’я, пояснити, як ви розумієте їх зміст. Підкреслити означення.

- Самостійна робота ( робота з картками ).

- Ланцюжкове інформування.

Учні коротко обмінюються цікавою інформацією про козаків, прочитану у картці.

VІ. Підбиття підсумків уроку (робота із сигнальними картками).

1. Означення – це другорядний член речення.

2. Означення підкреслюється однією лінією.

3. Означення відповідає на питання непрямих відмінків.

4. Означення вказує на дію предмета.

5. Означення найчастіше виражається іменником.

6. У реченні На свято Покрови припадає день українського козацтва.

VІІ. Домашнє завдання, інструктаж до його виконання.

Стор. 75 - вивчити правило, вправа 125.

VІІІ. Оцінювання роботи учнів на уроці. Коментар оцінок.

Додаток 1

Картка1. ______________________________